МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу
Урок літератури рідного краю
"Ідеї етнопедагогіки у творчій спадщині Василя Сухомлинського"
Мета. На
прикладах творів В.О. Сухомлинського виховувати в учнів повагу до матерів,
вчити цінувати її працю, розуміти значимість матері для сім’ї, суспільства.
Обладнання.
Портрет В.О. Сухомлинського в обрамленні рушника, виставка творів педагога,
дитячих ілюстрацій, декорація для інсценізації казки «Сьома дочка».
План уроку
І.Вступне слово вчителя
ІІ. Повідомлення учнів про
власний приклад В.О.Сухомлинського у ставленні до матері (уривок з книги І.
Цюпи «Василь Сухомлинський)
ІІІ. Виступ учнів.
1. Враження від прочитаних
творів.
2. Висновки учнів.
3. Читання віршів про маму.
4. Бесіда на закріплення.
5. Оцінювання.
6. Завдання додому: скласти
оповідання про маму.
Вступне слово вчителя
Сьогодні на уроці літератури
рідного краю ми ознайомимося з художніми творами В.О. Сухомлинського і, зокрема,
з тими, в яких письменник-педагог порушує важливі проблеми сімейного виховання:
стосунки дітей з матір’ю, ставлення їх до матусі. на прикладах цих творів я
ставлю на меті виховувати у вас повагу до найріднішої людини, вчити цінувати її
працю, розуміти значимість матері для сім’ї , суспільства. у народних піснях,
легендах, переказах, прислів’ях ми черпаємо мудрі ідеї виховання поваги і
любові до матері.
Ці ідеї по-своєму розробив у
своїй художній спадщині В.О. Сухомлинський. Твори В.О. Сухомлинського цієї
тематики ви прочитали вдома і сьогодні на уроці поділитесь враженням від
прочитаного.
Звичайний сільський хлопчина,
вольовий, енергійний і допитливий, осяяний нестримним потягом до знань,
піднімається на високий п’єдестал ученого, Героя Праці.
Як справді народний учитель
віддав він усього себе улюбленій справі , невтомно сіяв золоті зерна своєї
душі, щоб люди мали з них щедрий ужинок.
Художні твори Василя Олександровича (легенди, бувальщини, оповідання казки), крім
того, що мають велику естетичну цінність, носять глибокий виховний потенціал.
він писав твори про добро, бо сам був доброю людиною і дуже хотів такими бачити
своїх учнів.
Кіровоградська земля багата на таланти,
але найяскравішою зіркою серед цього сузір’я сяє зірка В.О. Сухомлинського.
У школі Василь Олександрович
створив основні культи: Матері, Вітчизни, Книги, Хліба. І вважав, що виховання
у дітей любові і шанобливе ставлення до матері, вітчизни, книги, хліба –
головна умова розвитку всіх громадських почуттів особливості ,виховання високої
культури людини. І особливої уваги надав вихованню відносин дітей і дорослих,
ставлення їх до матері, вважаючи це основою всіх моральних якостей людини.
Тому на сьогоднішньому уроці ми
ознайомимося з тими творами педагога, письменника, в яких автор ставить гострі
проблеми відносин у сім’ї, а особливо - ставлення дітей до
матері.
Будьте уважні всі: бо дома ви
виконуватимете завдання письмове: напишите відгук про твори, які
обговорюватимуться, і враження від уроку: чого ви навчились сьогодні.
Готуючись до уроку, мабуть, у
багатьох виникло питання: А яким був В.О. Сухомлинський у ставленні до своєї
матері.
Послухайте уривок з книги І. Цюпи
«Василь Сухомлинський»
Мати. Вона
живе поблизу, кілометрів за сім від Павлиша, в Омельнику. частенько буває в
нього в гостях. Скучає за ним і за онуками. І коли приходить, завжди приносить
гостинці. то яблука, то сливки, то десь роздобуде шмат сала або напече пирогів
з калиною, як в дитинстві бувало. знає, що її Василько любить отакі пироги
,спечені на капустяному листі.
І він час від часу навідувався до
матері. допомагає старенькій матері, щоб не відчувала нестатків. Але все то як
і належить доброму синові. А ось що ти, Василю, подаруєш своїй матері на свято?
Він уже не міг всидіти спокійно.
Згадалось, як вона носила йому харчі аж у Кременчук, як виходжувала від
хвороби. Як тужив за нею в роки війни, коли вона була була в невідомості, десь
далеко знесла вітром евакуації...
А зараз вона поруч. якихось сім
кілометрів.
Після обіду почав швидко
збиратися.
-
Ти куди? – запитала дружина.
-
Сходжу до матері...
-
Таке надумав. Це ж не близька сторона. Надворі тане. Простудишся...
-
А я люблю бувати в степу, коли течуть струмки. Пройдуся. Це ж недалеко.
Привітаю маму з святом.
Дружина, знаючи характер свого чоловіка, не
стала перечити, Він випросив у Ольги Йосипівни в оранжереї букет квіток,
закутав старанно, примостив під пальтом, біля серця, і рушив.
За Павлишем степ в блискітках
снігу, що танув під сонцем. Дзвенять ручаї...Небо – блакитний дзвін .І дихає вільно,
легко, пахне розбудженим полем. Ачей би летів, нібито той студент, що
відпросився в декана до матері на свято.
Незчувся, як уже й Омельник зустрів запахом
відталих вишняків.
Он там, за садками, і мамина хата...
Мати зустріла його на порозі, ніби знала, що
він прийде.
Ох, ці матері! Вони, мабуть, все своє життя
ждуть нас, виглядають із далеких доріг!
-Синочку! Як же це ти! Чи не
трапилось чого? – вдарила руками об поли.
-Ні, мамо. Прийшов у гості. Хочу
привітати вас із жіночим святом.
Простяг матері білі нарциси...
-Боже, то це ти мені? Ніби я пані
яка...
- Ви дорожча і краща за будь –
яку пані, мамо...
Вона взяла той букетик у темні натруджені
руки, на очах виступили сльози.
-
То ходімо ж до хати, синку.
Вже коли вони сіли до столу, син
витяг з потертого портфеля теплу вовняну хустку, накинув матері на плечі.
-Носіть, мамо, на здоров’я.
- Спасибі тобі, синку, за твою
добрість.
Мати ласкаво й ніжно дивилася на
сина і помічала зморшки під очима і приморозки на скронях. Перший сніг з сивини
висіявся на чорному волоссі.
Погостював до вечора – і назад.
Ішов додому і легко йому на серці було, що навідав матір, що приніс їй радість.
Оповідання В.О. Сухомлинського,
рекомендовані для читання.. « Чому мама тепер плаче», «Хто кого веде», «Прийшла
мама», «Сиві волосинки». «Моя мама пахне хлібом», «Сьома дочка»
Бесіда за творами
В.О.Сухомлинського, які читали діти:
1.Як В.О. Сухомлинський будує
свої твори?
2.Як зрозуміли зміст казки «Сьома
дочка»?
3.Які почуття викликало у вас
читання оповідання «Сиві волосинки»?
4.Враженнями про які твори хотіли
б ще поділитися?
5.Чого навчилися сьогодні на
уроці?
Виступи літературознавців.
Учні читають напам’ять вірші про маму.
З білої – білої хати
Вийшла щасливая мати,
Руки натруджені склала на грудях,
До сонця всміхнулась, вклонилась
людям.
Добра , ласкавая мати
Вийшла діток до хати скликати,
Гладить голівки, всіх пригортає,
Щасливої долі малечі бажає.
Матінко, мамо, матусю моя,
Які ж підібрати ніжніші слова?
Матусенько рідна, ти в мене
найкраща!
Тебе я не зраджу ніколи й нізащо.
Дуже люблю я матусю мою,
Їй подарую всю ніжність свою,
До неї, рідненької, завжди я
лину,
Хочу утому з плечей її скинуть.
Мамині руки – легкі, як крила,
Землю від горя вони закрили,
А коли діти вночі спочивають,
Мамині руки їх захищають.
Виступи художників.
Підсумок уроку.
Коментування оцінок.
Немає коментарів:
Дописати коментар